Освітнє середовище

Сучасне освітнє середовище НУШ - це не просто клас із яскравими меблями, новим обладнанням чи інтерактивним комплексом - це, насамперед, осередок творчості, досліджень, нових відкриттів та вражаючих експериментів. Територія дитини, яка спонукає мислити, знаходити нові рішення, мотивує та надихає. Дітлахи, із задоволенням переступаючи поріг класу, поринають у світ нового, цікавого та, по-справжньому, неймовірного, де разом шукають відповіді на безліч питань.

Нова українська школа працює на засадах особистісно орієнтованої моделі освіти, максимально враховує права дитини, її здібності, потреби та інтереси, тому? цим критеріям повинен відповідати й освітній простір.

Щоб створити сучасне освітнє середовище, необов'язково бути дизайнером чи архітектором. Це довели Ребекка Харе і Роберт Діллон - автори книжки «Простір: керівництво для педагогів». Вони пропонують розпочати оновлення шкільного дизайну із залучення учнівського потенціалу. Для цього створюються візуальні «Дошки натхнення» з малюнками дітей, вирізками з журналів про школу, фотографіями улюблених місць на її території, що дає можливість визначити, які простори діти цінують найбільше, що їм подобається/не подобається у закладі. Такий прийом дає можливість з'ясувати проблеми в організації шкільного простору, окреслити цінності дітей стосовно їхнього середовища, визначити потреби учнів. Простір має бути не лише красивим, а й зручним. 

Марія Монтессорі у своїх працях порушувала питання руху в класі, переконуючи вчителів, що розумовий розвиток безпосередньо пов'язаний з руховою активністю дитини. Досвід італійки вчить, як пристосувати до руху простір класу, щоб заохочувати свободу і незалежність дітей. Педагогиня переконувала, що дітям різного віку потрібні місця, де вони зможуть навчатися, торкаючись, маніпулюючи, моделюючи речі власноруч. Це навчання має викликати почуття, давати можливість відчути звук, запах, смак, дотик і пам'ять руху. Виставлені в коридорі коробки з камінцями, клаптиками тканин, корком задовольняють потребу учнів у дослідженні. Шкільні коридори можна наповнити матеріалами для моделювання, ящиками з кінетичним піском, боксами з каштанами, дошками для малювання, іграми тощо. Як свідчить практика, такі куточки у школі приваблюють не лише дітей початкових класів, до них приєднуються і старші учні. Так формуються різновікові групи за інтересами. Освітнє середовище, збагачене чуттєвими спогадами, допоможе учням зрозуміти і зберегти те, що вони пізнають. А мобільні простори дадуть можливість збиратися разом для співпраці і спільної творчості, навчать продуктивної взаємодії.

Для задоволення природної потреби дитини в русі, зміні обстановки, варто використовувати модульні меблі, килимки, пуфи, м'ячі, крісла тощо. Сучасні меблі дають можливість учням зайняти зручну позицію для читання, причому вчитель має слідкувати за дотриманням норм правильного читання.

Що таке безпечне освітнє середовище? Безпечне середовище охоплює психологічний, екологічний та інформаційний аспекти цього поняття.

До кола проблем, пов'язаних з питанням психологічної безпеки освітнього середовища, що прямо чи опосередковано впливають на фізичне і психічне здоров'я особистості, можна зарахувати:

✵ конфлікти у стосунках «учитель - учень, учень - учень, учень - батьки» тощо;

✵ проблему адаптації в освітньому середовищі;

✵ атмосферу конкуренції між однолітками;

✵ надмірну вимогливість педагогів тощо.

Важливою є й інформаційна безпека освітнього середовища, бо застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освіті здійснює масовий, глобальний вплив на особистість. Серед негативного впливу інформації на сучасне освітнє середовище можна виокремити: відсутність належних механізмів контролю за якістю інформації, доступної завдяки сучасним телекомунікаційним технологіям, що породжує проникнення в освітній простір великого обсягу недостовірної інформації; неконтрольоване проникнення інформації сумнівного, агресивного змісту, яка може сприяти виникненню насильства, булінгу, кібербулінгу тощо.

Безпечне освітнє середовище - це стан освітнього середовища, у якому:

✵ наявні безпечні умови навчання та праці;

✵ комфортна міжособистісна взаємодія, що сприяє емоційному благополуччю школярів, педагогів і батьків;

✵ відсутні будь-які прояви насильства та є достатні ресурси для їх запобігання, а також дотримано прав і норм фізичної, психологічної, інформаційної та соціальної безпеки кожного учасника навчально-виховного процесу.

ІЦо впливає на безпечне освітнє середовище?

1. Якість міжособистісних стосунків: позитивні чинники (довіра, доброзичливість, схвалення, толерантність); негативні чинники (агресивність, конфліктність, ворожість, маніпулятивність).

2. Захищеність в освітньому середовищі — оцінка відсутності насильства у всіх його видах, формах для всіх учасників освітнього простору. Це стає можливим завдяки спільній цілеспрямованій діяльності педагогів, школярів та батьків.

3. Комфортність в освітньому середовищі - оцінка емоцій, почуттів та домінуючих переживань у процесі взаємодії дорослих і дітей в освітньому середовищі закладу.

4. Задоволеність освітнім середовищем - забезпечення базових потреб дитини у:

✵ допомозі та підтримці;

✵ збереженні та підвищенні її самооцінки;

✵ пізнанні та діяльності;

✵ розвитку здібностей і можливостей.

Під час наповнення простору класу вчителю варто продумати систему зберігання матеріалів, враховуючи частоту їхнього використання. Предмети, що оточують дітей, мають відповідати їхньому зросту та фізичним можливостям: легкі меблі, щоб їх можна було пересувати, доступні полиці шаф, щоб самостійно брати матеріали.

Освітнє середовище має бути просторим, це потрібно дітям для свободи руху. Для підтримки порядку у класі доцільно використовувати контейнери з маркуванням. їх легко ідентифікувати, зберігати, пересувати. Така організація простору не тільки привчає до порядку, вона допомагає сформувати цілісність знань про предмети та об'єкти, що вивчаються, сприяє систематизації знань. Заповнюючи шафи, не варто виставляти всі матеріали одночасно, краще діяти за принципом постійно змінної виставки. Центри мають постійно поновлюватися матеріалами. Виходячи з можливостей школи, освітніх потреб дітей, можна замінювати одні осередки іншими. Це зекономить місце у класі, зробить простір мобільним та адаптивним.

Якщо приміщення класних кімнат мають невелику площу, варто активно використовувати вільні площі коридорів/рекреацій - винести до них ігрові матеріали, бібліотеку, виставку дитячих робіт тощо.

Цікавою деталлю сучасного дизайну класної кімнати є використання технології «Стіни, які говорять» (оригінальна назва — Таlking Walls), що забезпечує дитині можливість бути повновладним господарем свого персонального простору. Сутність технології полягає в тому, що дитина, отримуючи потрібну інформацію, має право планувати свою діяльність, конструктивно використовувати інформаційний ресурс. Стіни можуть зберігати інформацію, що відтворює процес набуття знань. Отже, вільний простір на стінах класу можна використати для:

✵ демонстрації дитячих робіт;

✵ відображення процесу виконання проектів;

✵ спілкування з батьками та іншими представниками шкільної громади;

✵ інформування про важливі моменти з життя класу.